«На улице полночь. Свеча догорает.

Высокие звёзды видны.

Ты пишешь письмо мне, моя дорогая,

В пылающий адрес войны.

 

Теплее на фронте от ласковых писем.

Читая за каждой строкой

Любимую видишь и родину слышишь,

Как голос за тонкой стеной…

 

Мы скоро вернёмся. Я знаю, я верю.

И время такое придёт:

Останутся грусть и разлука за дверью,

А в дом только радость войдёт.

 

И как-нибудь вечером вместе с тобою,

К плечу прижимаясь плечом,

Мы сядем и письма как летопись боя,

Как хронику чувств перечтём.»

 

Цей вірш написаний саме у розпалі війни, в 1943 році, поетом-фронтовиком Йосипом Уткіним. Хто знає, скільки ще листів довелось бійцеві відправити додому.

Лишень кілька хвилин тому тут був запеклий бій.  А коли наставала пауза, солдати поспішали відправити листа рідним і близьким.  Ризикуючи життям, листоноші виносили з передової солдатські трикутники. Ці листи – не тільки сторінки героїчного літопису важких воєнних років, а й пам’ятник військовим листоношам.

Цього тижня завданням конкурсу було проникливе прочитання вголос декількох рядків вірша авторів з фронту або власного.

Але, на превеликий жаль, цього тижня «Конкурс читання віршів» не відбудеться через відсутність конкурентних робіт.

Однак переможець у нас все ж таки є!

Вітаємо найактивнішого учасника фотоконкурсів!!!

Бажаємо здоров’я!

Залишайтесь вдома та чекайте у п’ятницю на нову тему розіграшу!