16 | 10 | 2018

Дякуємо!

Завершився ще один навчальний рік. Учетверте випускаємо наших студентів поза межами рідних стін. Тому сьогодні, на жаль, до відчуття радості додається гіркий присмак вигнання. Хоча скаржитися на долю кафедрі української філології та кафедрі вітчизняної і зарубіжної історії все ж таки не варто. Не варто тому, що цей гіркий присмак значною мірою було нейтралізовано благородним вчинком українців із США на чолі з родиною професора Володимира Пилишенка. Вони, по суті, наново створили фонд навчальної та наукової літератури, допомогли придбати нові засоби наочності. Низький Вам уклін, наші нові друзі.

 

Як фахівці, знаючи особливості та принципи формування української національної ментальності не з чуток, цьогоріч ми мали змогу відчути її вияв у практичній площині. Він надійшов до нас аж із-за Атлантики. Наші американські друзі, у яких і дотепер болить душа за долю Неньки-України, виявили кращі риси національного менталітету: благородство, безкорисність, щирість, щедрість душі, готовність у час скрути протягнути руку допомоги… Ваші добрі справи ще довго житимуть у наших серцях і серцях наших студентів. Хай пам’ятна дошка, яку встановлено на Вашу честь у бібліотеці інституту, береже в собі пам’ять про добру українську душу.

Насамкінець наголосимо, що все це могло би просто не відбутися, якби не дієва допомога випускника магістратури попереднього року Олега Романенка. Пане Олегу, дякуємо Вам щиросердно. 

                        Радіонова Т.М. – завідувач кафедри української філології

                        Докашенко Г.П.  – завідувач кафедри вітчизняної та

                                                         зарубіжної історії